Вітчим перетворив моє життя в nекло, а тепер вимагає, щоб я його утримувала. Мене особливо вразила реакція мами

Я була маленькою, коли мого тата не ста ло. Мама ніколи не працювала, за словами бабусі, вона сиділа на шиї чоловіка. Батько був єдиним добувачем. Після тата ми залишилися без грошей, без їжі. Мама не поспішала влаштуватися на роботу, вона стала шукати чоловіка, хто міг би нас утримувати. Незабаром після смерті батька в її житті з’явився чоловік. Я була в աоці, а мама, навпаки, була щаслива, сяяла від радості. Через деякий час він переїхав до нас. З цього дня моє життя перетворилося на пекло. Він дорікав мені у всьому.

Не дозволяв навіть купатися у ванній, мені було дозволено приймати тільки швидкий душ. Він kричав на мене. Я стала зайвою. Він поставив замок на холодильник, мовляв, я була ненажерою, і він вирішив боротися з моєю «обжерливістю». Він склав розклад і сам мені давав порцію їжі. Після закінчення школи я (An/V) поступила в інститут. Вчилася я добре, отримувала стипендію. Знайшла підробіток, і стала збирати гроші. Сама собі купувала продукти. Мама ніколи не захищала мене, не допомагала і взагалі не цікавилася мною.

Я більше не боя лася вітчима, відчувала себе впевненіше. Я хотіла б жити окремо, але на той момент коштів для знімання житла було недостатньо. Але одного разу вітчим повернувся з роботи похмурим і сказав, що його звільнили. Він став пити.

Грошей стало мало, вірніше, не було взагалі. Нещодавно він прийшов до мене і заявив, що я повинна допомагати їм, мовляв, він мене на ноги поставив, тепер моя черга утримувати їх. Я відмовилася, і він став вимагати борги. Мої нер ви здали і моє терпіння урвалося. Я не збираюся терпіти таке зневажливе ставлення. Вирішила продати свою частину квартири і жити спокійно — окремо від них.