Охоронець Коля побачив, що дідусеві нічим платити за їжу в супермаркеті, і вирішив допомогти йому. Тоді Микола ще не знав, як цей день змінить його життя

Так склалося в моєму житті, що всі свої роки я витратив на те, щоб стати успішним і мати все, що міг тільки мріяти. Я був молодий і дурний, з великою люттю на весь світ. Найбільше мною рухала ненависть за те, що Бог забрав моїх батьків, коли я дійсно потребував їх, і що я провів сім років свого існування у брудному дитя чому будинkу. Мої батьки піաли з життя в автоkатастрофі, коли мені було 10 років. І тоді я присягнув собі, що зроблю все, щоб моя сім’я пишалася мною. Так, я виконав це завдання. Мені 71 рік, і в мене є все.

Розкішна вілла, кілька автомобілів, заміські котеджі та квартири, у мене достатньо грошей, щоб купити все, що я хочу. Але є одна річ, якої мені не вистачає: сім’я та спадкоємці. Я просто не думав про це, бо був наляkаний. У мене були стосунки з жінками, але після того, як я не раз закохувався в жінок, які були зі мною тільки через гроші, я просто перестав довіряти представницям прекрасної статі. Я зустрічався з ними, розважався з ними, але ніколи не думав про те, щоб мати з ними щось серйозне. Чому? Щоб вони могли вкрасти те, над чим я так тяжко працював? Я хотів віддати все тому, хто цього дуже потребує.

Тому я вирішив влаштувати цирк. Я просто одягнувся як бомж і вирушив до гіпермаркету. Вже на вході касир почала кричати на мене, а один покупець сказав: «Іди, ти гидкий» — і так далі. До мене підійшов тільки Коля, єдиний чоловік, який пожалів мене. Коля там працював охоронцем.

Він вибачився за завдані незручності і пообіцяв купити мені все необхідне власним коштом. Ми почали спілкуватися з Колею, і з’ясувалося, що має дружину та двох дітей. Він винаймає квартиру, і їм ледве вистачає на їжу. Я дізнався про номер телефону Колі. Наступного дня я склав заповіт. Коли я піду на світ інший, все моє майно буде віддано цій гарній людині та її сім’ї.