У школі всі мене обра жали, бо моя мати nрибиральниця. На зустрічі випускників я вирішив повернути всім борr

Мені вже 21 років і своїм фінансовим становищем я змушую деяких своїх колишніх однокласників та керівників кусати лікті. Адже кілька років тому вони сміялися з мене. Наро дився я не в найблагополучнішій сім’ї, мій батько поkинув маму, коли я ще був дитиною, а мама, у свою чергу, весь день пропадала на роботах, щоби мене забезпечувати.

Вона працювала приби ральницею у моїй школі, а вечорами – у супермаркеті. Мої однокласники глузували з мене, вони одягалися стильно, дорого, поки я доношував речі батька. Вони мали технологічні гаджети, а я навіть не думав просити про це — знав, що вони стоять багато. Після уроків я залишався, щоб допомогти мамі.

Пересував парти, чистив дошки, міняв воду у відрах. Друзів у мене не було, деякі мене соромилися, дружити зі мною було приводом для глузування. Моя мати пізно сплачувала всякі внески, через що на мені відігравалися вчителі. Якось вчителька літератури викликала мене до дошки і, оскільки я був зайнятий, допомагаючи мамі, я не зміг відповісти на її запитання.

А вона сказала, що я – син прибиральниці, і мій життєвий шлях уже визначено. Ця фраза втріскалася мені в душу надто глибоко, і я поставив собі за мету — будь-що знайти роботу і забезпечувати в майбутньому не тільки себе, а й маму. Щороку всі мої однокласники збиралися в ресторані, але я завжди був відсутній, бо не міг знайти вільний час.

Цього року все змінилося: у мене з’явився стабільний заробіток, я вже працюю у приватній компанії. На цих корпоративах вчителі розпитують учнів про те, як вони влаштувалися в житті і таке інше, думаю, всі знають, що таке зустріч випускників. Усі переглядалися, коли черга розповісти про своє життя дійшла до мене, але на запитання про роботу я коротко відповідав: казав, що працюю у приватній компанії.

Я зрозумів, що вчителі мені вже заздрять, і вирішив добити їх; наприкінці заходу взяв мікрофон та оголосив, що я за все оплачу. Вже не звертаючи уваги на те, як вони пришіптувалися, я просто сів у свою машину і поїхав далі у справах. Сподіваюся, враження про сина приби ральниці у вчителів змінилося.