Приїхала до нас на кілька днів сестра чоловіка, зараза ще та, через три дні довелося її переселити в готель. А через тиждень подзвонила мені свекруха; чесно кажучи, я такого вчинку від неї не очікувала

Приїхала до нас на кілька днів сестра чоловіка, зараза ще та, через три дні довелося її переселити в готель. А через тиждень подзвонила мені свекруха; чесно кажучи, я такого вчинку від неї не очікувала.Нашому синові ще не виповнилося 3 рочки, в садок він поки не ходить, в основному ми займаємося вдома, якісь елементарні ігри для розвитку логіки, моторики, щоб дитину не напружувати теж.

Але я дуже комплексую через розвиток сина, особливо на тлі розповідей мам на дитячому майданчику. Дуже намагаюся, щоб синочок нагнав більш обдарованих дітей.Якось сестра чоловіка з дитиною були проїздом у нашому місті. Вони попросилися до нас на кілька днів, щоб заощадити на готелі. — Хоч з племінницею познайомлюся. Їй теж два з половиною роки, буде у Даньки компанія, — чоловік видав один з плюсів перебування його родичів в нашій квартирі.

З зовицею, на відміну від свекрухи, ми не були знайомі, до нас на весілля чотири роки тому вона не поїхала. Зідзвонювалися чоловік з сестрою рідко, бачилися ще рідше — тільки під час відряджень мого чоловіка в його рідне місто. Мама чоловіка — частий гість у нас, хоч і живе разом з дочкою.Раз на півроку під час відпустки Ніна Борисівна в обов’язковому порядку їде до нас. Ми всією сім’єю їй завжди раді, зі свекрухою мені дуже пощастило. Данила бабуся дуже любить.

До прийому гостей ми з Данилом підготувалися заздалегідь. Він залишив деякі іграшки в дитячій і погодився поступитися двоюрідній сестрі своїм ліжком; я навела порядок і накидала зразкове меню. Лена приїхала.

Її дочка Мілана — дівчинка балакуча і відкрита, на відміну від мого Дані. На тлі цього у нас і стався невеликий конфлікт. Чоловік спілкувався з сестрою вечорами після роботи і не бачив того, що відбувається. На другий день присутності Лена висловилася з приводу того, що Даня довго їсть.

Вона почала ставити йому в приклад свою Мілану. Потім іграшки: Мілана все красиво розставляє, Даня кидає по кошиках. Потім ті ж заняття, там теж у Мілани все добре і швидко. Олені все було не так, вона постійно чіплялася до мого сина, квапила його. Я попросила її не чіплятися до дитини, на що почула фразу, яка моментально відбила всі бажання проявляти гостинність:

— Як добре, що Мілана у мене повноцінна! Важко тобі, співчуваю, — ця заява була підкріплена співчуваючим поглядом в сторону Дані.Я їй спробувала пояснювати, що всі діти різні.- Так кажуть ті батьки, у яких діти … Ну, сама розумієш, — заявила вона.Стало зрозуміло, що по-хорошому Олена не розуміє. Тоді я досить жорсткій формі попросила:- Ти приїхала в гості. Будь добра, поважай господарів будинку і утримайся від озвучування своїх безглуздих висновків.

Атмосфера вдома була напруженою, тому коли чоловік поставив питання про те, що Олена з Міланою затримаються у нас ще на кілька днів, я висловилася за готель.Чоловік сам відвіз сестру і племінницю. У нас гості провели чотири дні, яких мені з лишком вистачило. У готелі вони прожили ще три, потім поїхали додому. Через тиждень після повернення Олени та Мілани додому мені зателефонувала стривожена свекруха:- Аня, що там з Данечкою? Щось серйозне? У лікарів були?

Що говорять?Зізнатися, я розгубилася від такої купи питань. Але логічний ланцюжок швидко склався: Лена у нас була, проїхалася по розвитку Дані, образилася за готель, повернулася додому і поділилася своїми думками з мамою, ось бабуся і подзвонила. Я їй пояснила, що все добре. Лена — не лікар, звідки їй знати? Так, він трохи повільний, поки не хоче розмовляти, але все в нормі і за словами нашого педіатра, і за словами невролога.

— Ну і добре, — Ніна з полегшенням зітхнула в трубку. — А то Лена налякала. Каже, їй від вас навіть в готель довелося переїхати, через Даніну хворобу. Що йому чи то гірше стало, чи то якийсь загострення сталося. Я не повірила своїм вухам. Довелося розповісти все з самого початку.- Ось пліткарка! — розлютилася свекруха. — Маленьку дитину, мого внука, свого рідного племінника на весь світ славить … Ну змія! Не переживай, Аня, вона своє отримає!

На наступний день Ніна Борисівна перевела нам двадцять тисяч гривень. У неї був мій номер карти, іноді вона надсилала гроші на подарунки до свят. Ми, незважаючи на відстань, в боргу не залишалися: кур’єрів і інтернет-магазини ніхто не відміняв, так що Ніна жодного разу не залишилася без подарунка.Я відразу передзвонила, але не відразу зрозуміла, про що свекруха каже:

— Ганнуся, гроші отримала? Це на Данечку! Поводи його всюди, до логопеда, в басейн, на масаж … Я хотіла доньці на машину додати, але раз Даня так серйозно відстає у розвитку, то Лена з покупкою авто впорається своїми силами, тобі гроші потрібніші! На задньому фоні чулися незадоволені крики Олени. — Ніна Борисівна! Ви про що? У нас все добре, я ж вчора вам все пояснила.

— Все, пішла Ленка. Аня, я пам’ятаю, — прошептала свекруха, — не переживай, все пам’ятаю. Вирішила дочку провчити, щоб язиком не молола. А гроші … Бери Данечку і їдь кудись на відпочинок. А то скоро садок, болячки всякі, коли ще відпочинете?Забирати гроші свекруха відмовилася, ще раз наполегливо порадивши нам десь відпочити. Для неї 20 тисяч — пристойна сума.

Залишила на карті, приїде в гості — повернемо. Не очікувала, чесно скажу. Як наша Ніна Борисівна хвацько за онука заступилася і винну покарала — ух! Я ж казала: мені зі свекрухою дуже пощастило.