Я вкотре пізно повернулася з роботи. Чоловік підвівся з дивана, і єдиним його питанням було – що на вечерю. Відповісти я не змогла

Я вкотре пізно повернулася з роботи. Чоловік підвівся з дивана, і єдиним його питанням було – що на вечерю. Відповісти я не змогла! Я йшла додому, година вже була пізня. Затрималася після роботи, бо взяла додаткове підробіток на кілька годин. Дорогою додому ще й прикупила продуктів на вечерю. У свій будинок потрапила лише близько десятої вечора. У вітальні, на своєму насидженому місці на дивані, чекав на мене мій чоловік. Коли Сергій почув, що я зайшла до квартири, вийшов із кімнати.Я ще не встигла зняти пальто, як мій дорогий не поцікавившись, чому я затрималася, як пройшов мій день, одразу перейшов до найголовнішого. Єдине, що його цікавило це те, що я прикупила на вечерю, тож одразу поліз у пакети. Вже майже чотири місяці він безробітний, я сама повністю забезпечую нашу сім’ю. За професією він будівельник і, звичайно, з настанням холодів роботи як такої у нього немає. Спочатку він намагався знайти якийсь підробіток у цей період, і побачивши, що я сама можу тягнути все на собі – розслабився. Поставив мене перед фактом, що роботу почне шукати вже навесні, а зиму якось так будемо.

У мене не було іншого варіанту, як погодитися з його рішенням і чекати, коли потеплішає.Крім того, квартира, де ми жили, належала чоловікові. Але поживши так якийсь час, Сергій зовсім розлінився. Зовсім перестав допомаrати мені по дому: я приходила з однієї роботи і бралася до іншої. Я терnіла з надією, що скоро все зміниться на краще. У кожній сім’ї бувають складні моменти і треба вчитися долати їх. Але цього разу Сергієв питання на тлі його абсолютної байдужості мене дуже вразило. Я щодня працює, щоб наша сім’я трималася на nлаву, знесилена повертаюся додому, а чоловік замість того, щоб пригостити мене вечерею після непростого робочого дня, запитує, чим я його годуватиму.Я була дуже роз чарована і сердита, тому пішла в кімнату, зібрала валізу, викликала авто і поїхала додому, забравши з собою придбані продукти. Якийсь час я жила у подруги. Сумнівалася, що може поспішила з рішенням, але потім зрозуміла, що вч инила правильно.

Сергій навіть не поцікавився того вечора, як я дісталася. Обміркувавши і все зваживши, я вирішила пі ти від чоловіка назавжди.Я ще молода і гідна сімейного щастя. Я почала більше уваги приділяти собі, чого не могла дозволити живучи із Сергієм. Оновила гардероб, почала відвідувати спортзал. Головне, я вчасно зрозуміла, що варте іншого життя, що я самодостатня жінка, а не робоча конячка, яка повинна тягнути за собою ще й чоловіка. Сергій з’явився лише за місяць. Він зателефонував і благав повернутися, скаржився, як йому важко без мене. А я то розуміла, що йому важко не без мене, а без rрошей, які я за робляла, поки він лежав на дивані. Він мене переконував, що почав шукати роботу. Одним словом, тиснув на жалість. Говорив, що я не так вчинила, але він готовий мене nробачити і прийняти назад.