Ми 10 років намагалися завести дитину. А коли це вийшло – то чоловіка начебто підмінили, він змінився до невпізнання

Із чоловіком ми прожили 13 років. У нас завжди були добрі стосунки. Він мене дуже любив. Довгий час ми не могли мати дітей. Через 10 років ми побачили заповітні дві смужки та дізналися, що незабаром станемо батьками. Після того, як він дізнався, що я ваrітна, він з мене порошинки здував. Виконував будь-яку мою примху і був дуже щасливий. Незабаром наро дилася наша дочка – і все змінилося. Чоловік був постійно на роботі, а я весь день із дитиною. Ми навіть ночами не спали в одній кімнаті. Я спала з донькою у спальні, а він у вітальні. Та він і не наполягав.

У нас був складний період у житті, але те, що сталося потім, я уявити не могла. До мене додому прийшла дівчина років двадцяти і заявила, що вони з моїм чоловіком люблять одне одного, і щоб без істериk я відпустила його. Я від цього була просто в աоці. Я ніколи не сумнівалася в його коханні і не підозрювала, що він мене колись зрадить. На запитання, чому він сам мені про це не каже, дівчина відповіла, що не хоче робити мені боляче. Він не хотів робити мені боляче, але мені вже було бо ляче. Після того, як дівчина пішла, надвечір прийшов мій чоловік. Він спокійно, нічого не сказавши, збирав речі.

Я була дуже зла і все висловила йому. Він попросив поділити будинок, але, дякувати Богу, його батьки виявилися розумними людьми і квартиру залишили моїй доньці. Я йому сказала, що він нічого не отримає, і якщо хоче бачити свою дочку, то має платити алі менти.

Мій чоловік дуже здивувався, але він не мав іншого варіанту. Це була моя єдина умова. Він забрав речі пішов, а я після нього я стояла і ре віла. Думала, що моє життя скінчилося. Але невдовзі це пройшло. Я зібралася з силами, знайшла роботу та почала заробляти. Донька пішла в садок, у нас все було чудово. А потім почала думати, що надто суворо поставилася до колиաнього чоловіка. А як би ви поставилися?я