Чоловік kинув мене з двома дітьми, і тепер нам нікуди йти. Але աкодую я тільки про одне рішення, яке прийняла в молоді роки

Коли мені було 18 років, то я познайомилася з Андрієм. По ду рості, після школи не пішла вчитися в університет, так як батьки не особливо цього хотіли і вважали, що я і без освіти зможу влаштувати своє життя. Тоді я ще не розуміла, наскільки важливо мати диплом. Коли я це зрозуміла, то було вже дуже пізно. Ми з Андрієм зустрілися в магазині тітки, коли я там продавщицею працювала. Ми почали спочатку спілкуватися, як друзі, а потім зустрічатися. Через 7 місяців Андрій запропонував мені жити разом, і я погодилася, так як любила його сильно. Минуло 4 місяці, і я заваrітніла. Всі були щасливі, особливо, Андрій.

Одного разу свекруха прийшла до нас додому — а ми жили в їхній другій квартирі — і вирішила поговорити зі мною на дуже важливу тему. — Слухай, Надюша. Я думаю, що тобі не варто реєструвати дітей на мого сина. Краще запиши тільки на себе і будеш вважатися матір’ю-одиначкою, а за це держава буде тобі гроші давати — радісно сказала свекруха. Я поговорила з чоловіком і з батьками. Ми вирішили, що так буде добре для всіх.

За такою схемою наро дилася ще й наша друга дитина. Після другого сина чоловік змінився, став рідше приходити додому і постійно бре хав мені. Я розуміла, що щось тут не так — і мої підозри виявилися правдивими. — Надь, не чекай мене сьогодні, я не прийду. І взагалі, я більше не люблю тебе і у мене є інша, з якою у мене плани на подальше життя. — сказав мені чоловік одного вечора.

Я була не в собі від зл ості. Хоча очікувала я цього, але боя лася визнавати. Свекруха після цієї новини прийшла до мене і дала мені тиждень, щоб я зібрала речі і пішла з її будинку. Природно, він алі менти платити не буде, так як діти на нього не зареєстровані, і мені довелося зателефонувати батькам, просити у них допомоги. Вони дали зрозуміти, що додому повернутися я не зможу, так як квартира маленька. Мені довелося знайти знімну квартиру, але на які гроші я там буду жити — не знаю. Ось чому треба здобувати освіту, щоб потім не залишатися на вулиці в безвихідному становищі, як я.